Прагнення отримати вищу освіту, стає однією з головних думок сучасної людини. Батьки мріють, щоб їх діти були утворені, а діти мрію навчатися в престижному коледжі або університеті, адже це престижно і цікаво. Але тільки інтерес та престиж штовхає людей піти вчитися, чи все ж важлива роль освіти в житті? «Чи варто інвестувати в освіту? Зробить престижну освіту нас розумнішими?» – саме такими питаннями все частіше задаються сучасні люди.
Звичайно, все залежить від бажання людини вчитися, від того, скільки часу він приділяє освіті. Але сучасне суспільство відповідає іншим законам, в яких більшою мірою успішність людини залежить від його життєвого досвіду і кмітливості, а в деяких випадках від знайомства з потрібними людьми.
Соціологами Джосипом Роксом і його колегою Річардом Арумом з університетів Вірджинії і Нью-Йорка була написана книга під назвою «”Пливе по академічному течією”». У книзі розповідається про те, що 32% студентів в належній кількості не приділяють часу на преподаваемую їм лекцію, вони не сприймають належного обсягу інформації. Близько 50% студентів не спромагаються навіть вести конспекти на лекціях, а 45% студентів протягом перших років навчання не досягають особливого результату в отриманні знань.
Виходячи з таких книг і таких думок, народжуються два головних суперечливих питання. «Варто навчати величезна кількість студентів не здатних сприймати освітній процес і кількість підданою інформації?» і «чи Залежить рівень інтелекту та аналітичного мислення від кількості сприйнятої інформації?». Адже якщо гуманітарні предмети передбачають вивчення більшого потоку інформації, величезної кількості читання інформації і обговорення даної інформації, а технічні предмети більше занять практики, ніж вивчення монотонного матеріалу.
Якщо звернутися до досліджень, то гідним прикладом може бути дослідження, проведене в Каліфорнійських університетах. Де порівнювалися показники часу відведеного на тиждень на навчання, за останні сорок років. Дослідження показали, що у 1961 році навчання в середньому приділяли 40 годин на тиждень, а вже 2003 році-час, що відводиться на навчання, скоротилася до 27 годин. Дослідники вважають, що однією з причин такого спаду, є не тільки не бажання студентів вчитися, але і те, що університетами і коледжами все менше і менше витрачаються кошти на покращення освітнього процесу та все більше коштів витрачати на поліпшення умов та дозвілля студентів. Адже зараз, вищі навчальні заведенья – це не просто освітні інститути, зараз вже це найпотужніша система бізнесу.
Університети і коледжі зосереджують свої кошти на створення розкішних гуртожитків, в яких є більярдні, боулінг-центри і спа-центри і море інших розваг для учнів. Але чи варто вкладатися в таке утворення, яке принесе студенту море благ і лише невелику частинку знань.
Щоб відповісти на це питання ствердно, можна покластися на деякі думки вчених і експертів. Які стверджують:
За словами консультанта з освітнім процесам, Стівена Рой Гудмана, освітній процес коштує своїх грошей, але необхідно ретельно підійти до вибору навчального закладу. Необхідно зосередити себе на тому, що справді цікаво, а не на тих знаннях, які ніколи не стати в нагоді в житті.
За словами Денні Бірна спеціаліста і контент менеджера «TopUniversities». Коледж дозволить придбати не тільки навички в професійній сфері, але і аналітичні навички, а також комунікативні навички, які дозволять завести потрібні знайомства, які зможуть зіграти велику роль у майбутньому вашому розвитку.
Однак переваги высказываемы експертами дуже важко вивірити у студентів, дуже важко оцінити ці успіхи. Адже не один тест не налаштований на перевірку знань.
Багато студентів стверджують, що перші два роки навчання є розгойдуванням для студента, а вже за тим починається його справжня навчання. А ось викладачі в свою чергу запевняють, що саме перші два роки готують необхідну базу для майбутніх знань студентів.
І все ж, як запевняє автор чудової книги «чи Готові ви для коледжу» Роберт Ньюман, за словами якого, студент, який вступає до коледжу без якихось певних цілей, обов’язково знайде їх у процесі навчання.