Люди не зможуть жити на Землі вічно: коли-небудь нам доведеться покинути планету. Звичайно, це станеться не завтра, і, можливо, навіть не через тисячу років. Відомо, що приблизно через 2 мільярди років сонце збільшитися в розмірах, вода в океанах закипить, що призведе до загибелі людства. Може, до цього Туманність Андромеди поглине Чумацький шлях, або планета зіткнеться з астероїдом…
– Чому?
Астероїди, звичайно, є небезпека, але більшою загрозою для людства є його діяльність, причому результати цієї діяльності позначаться в найближчому майбутньому.
Кількість споживаних нами ресурсів і продуктів вже перевищує можливості Землі. Згідно з деякими оцінками, вже до 2030 ми будемо витрачати в 2 рази більше природних ресурсів, ніж може дати наша планета. Порівняно з 80-ми роками минулого століття, кількість посух, землетрусів, сильних злив і повеней за останні десять років збільшилася в три рази, а порівняно з 1901 роком – в 54 рази!
Один сценарій розвитку подій передбачає, що глобальне потепління призведе до нестачі водних ресурсів і голоду. Людству може покласти кінець і ядерна війна, і смертоносні віруси, і неправильне використання сучасних технологій. Якщо взяти до уваги шкоду, яку люди завдають планеті, ми залишимо Землю тільки для того, щоб зберегти її.
Не можна відкидати ні один з перерахованих вище варіантів, особливо якщо врахувати, що кліматичні зміни – це вже реальність. Астероїду вже вдалося один раз стерти з лиця землі всі живі істоти: після його зіткнення з планетою закінчилася ера динозаврів. Вчені вважають, що якщо людство хоче вижити, то йому потрібно заселити інші планети. Коли-небудь на них буде більше землян, ніж на самій Землі.
– Куди?
Тут варіантів досить багато. Після дорогого дослідження НАСА оголосило, що можна заснувати колонію на нашому супутнику: під місячною поверхнею або ж покрити захисним шаром один з його кратерів, щоб запобігти потраплянню в нього космічної радіації, руйнує ДНК. НАСА передбачає будівництво там ядерних реакторів, використання сонячних панелей і нових методів для вилучення вуглецю, кремнію, алюмінію і т. д. з надр Місяця. На користь Місяця як альтернативи Землі говорить і факт наявності на ній води в змозі льоду. Інший сценарій – перебратися на супутники Юпітера, Сатурна, Урану і Нептуна, на яких, імовірно, є більше води, вуглецю та азоту.
Не менш привабливою альтернативою є і Марс. На відміну від Місяця, на Червоній планеті є атмосфера, хоч і розріджена, але вона хоч якось зможе захистити від космічних променів. До того ж, у Марса є гравітація. Астрономи виявили на планеті воду в замерзлому стані, а в її ґрунті міститься досить вуглецю для вирощування рослин. Можливо, через деякий час люди зможуть перетворити Марс в нову Землю, використовуючи підземні запаси води або отримуючи її з крижаних астероїдів, “створити” неглибокий океан і менш розріджену атмосферу. Набагато легше заселити вже існуючу планету, ніж будувати все з нуля.
Ще один варіант – споруда орбітального будинку. Проблема в тому, що в даний момент неможливо доставляти на орбіту всі необхідні для будівництва матеріали, але їх можна буде здобути з астероїдів, що наближаються до Землі. У 1974 році фізик із Прінстона Джерард о’ніл (Gerard o’neill) запропонував модель орбітального будинку, що представляє собою циліндри, що обертаються з достатньою швидкістю для створення тяжіння навколо них.
Головна перевага орбітального будинку в тому, що він необов’язково повинен залишатися на орбіті. При наявності ядерного реактора або сонячного вітрила він може відлетіти в бік у разі загрози. Люди, які будуть жити в цьому будинку, можуть провести сотні років у космосі, отримуючи потрібні їм матеріали з астероїдів і комет, поки не долетять до планети з умовами, придатними для життя.
Вже зараз астрономи виявили близько 500 планет, на яких, імовірно, є атмосфера, придатна для життя. Шляхом математичних обчислень вчені прийшли до висновку, що 95-відсоткова ймовірність того, що до 2264 році буде знайдена планета з умовами, схожими з земними.
– Як?
В першу чергу, треба буде подолати земну гравітацію. Зараз організація космічних польотів коштує неймовірно дорого, причому більша частина суми витрачається на паливо, необхідне для подолання цих перших сотень кілометрів.
Ідей, як зробити цей процес економніше, багато. Наприклад, використання гігантської центрифуги, яка розкрутить об’єкти до швидкості, необхідної для подолання гравітації. Інший проект – споруда космічного ліфта з кабелем, держащимся в повітрі завдяки доцентровою силою.
А далі? Як пролетіти величезні відстані, що розділяють нас і інші планети? Чанг Діаз (Chang Díaz) розробив проект ракети, яка отримує енергію від встановленого на борту іонного двигуна. Діаз стверджує, що ракета добереться до Марса не за 6 місяців (стільки часу потрібно сучасним апаратам), а за місяць. Японці запропонували апарат з сонячним вітрилом з алюминизированного пластику, який рухається завдяки тиску сонячних фотонів. Вчені також розглядають можливість використання астероїдів для “перенесення” космічних кораблів. Не виключають вони і більш високотехнологічні підходи до вирішення проблеми, як, наприклад, телепортація або гиперпространственные двигуни.
Не менш цікавим є варіант з самовоспроизводящимися наноботами. Їх можна буде послати на астероїд, де вони почнуть добувати потрібні матеріали, або на планети або супутники, де вони будуть самовідтворюватися і створять все необхідне для людей. Разом з цими наноботами можна відправити і ДНК людини, щоб “виростити” людей в потрібний момент. За словами Марка Хопкінса (Mark Hopkins), який запропонував цю ідею, коли-небудь ми будемо “переконструированы” в машини, наділені почуттями, але, погодьтеся, це далеко не сама приваблива перспектива.
Інші вчені висувають ідеї, засновані на сучасних технологічних досягненнях. Вони вважають, що вже зараз на Марс можна відправити перших поселенців, якщо не враховувати зворотний переліт. Запаси їм будуть доставляти космічні апарати з роботами на борту, і кожні 4-6 років туди можна буде відправляти ще землян. Вже через 20 років там буде постійна колонія. Проте вчені визнають, що знадобляться на це астрономічні суми. Вже зараз розглядаються можливості відправлення туристів у космос і споруда космічного готелю.