У нашому житті трапляються такі речі, що в них важко повірити і здається, що це все вигадка. Якщо таке зустрічається в кіно, виникає думка – ну, скільки вже можна придумувати, так не буває так. А виходить, що буває. Бувають такі випадки в житті, що дійсно розумієш – є на світі чудеса. І характерно те, що таке трапляється досить часто.
В 50-60 роки на житлові райони Америки двічі падали ядерні бомби. Відбувалося це не спеціально і на щастя обійшлось без жертв, напевно, ангел-хранитель оберігав цих людей і ті місця, де усе відбувалося. Але відбулися історії не залишають байдужими.
Перша історія трапилася 11 березня 1958 року, коли на навчання в Англію летів бомбардувальник B-47E. На борту він віз бомбу Mark 6, потужність якої була 30 кілотонн. Під час польоту виникли проблеми в бомбовому відсіку. Перевіряючи обладнання, пілот виявив неполадки в стопорному шифте бомби. Капітан Брюс Кулка почав шукати його, але ніяк не міг знайти. Він вирішив подивитися зверху на бомбу, для чого потрібно було підстрибнути, щоб краще розгледіти. Так як капітан був не високого зросту, він шукав щось, щоб вхопитися, і, напевно, ненавмисно вхопився за важіль екстреного скидання бомби. У підсумку бомба впала на дверцята бомбового відсіку разом з капітаном. Під цією вагою дверцята відчинилися, і бомба полетіла вниз разом з капітаном. На превеликий щастя Брюс зміг за щось зачепитися і заліз назад у літак. Капітан ще не зміг оговтатися, як літак хитнуло від вибуху внизу.
Бомба впала на сад житлового будинку, де знаходився дитячий будиночок і город. Вибухнувши, вона утворила кратер 10 метрів углиб і 15 метрів завширшки. Дивом ніхто не загинув. На щастя, вибухнула лише звичайна вибухівка, і не сталося ядерного вибуху. Виявилося, що ядерна частина бомби залишилася в літаку, так як везли її в розібраному вигляді.
Друга історія більш страшніше попередньої. Сталося це 24 січня 1961 року, коли бомбардувальник B-52G, пролітаючи над штатом Південна Кароліна, після дозаправки, почав розвалюватися прямо в повітрі. У складі екіпажу знаходилося вісім осіб. П’ятьом членам вдалося вистрибнути з парашутами, а троє загинули. На борту літака знаходилося дві термоядерні бомби Mark 6, потужність яких становила 3 і 8 мегатонн. Одна з них успішно приземлилася на парашуті, а парашут другої бомби не спрацював, і в підсумку вона зі страшною швидкістю врізалася в землю.
Коли через багато років міністру оборони США в ті часи, Роберт Макнамара, задали питання про те, наскільки близька була тоді бомба до вибуху, він відповів, що бомба перед вибухом пройшла шість етапів з семи, і Південну Кароліну від вибуху врятувало лише диво.
