Літо, село, час доби день. Сидів він удома один і нудьгував. Знайомі всі роз’їхалися, друзі теж кудись звалили, рідня умотала в магазин. У пошуках спроби хоч якось себе розважити мозок вже почав диміти.
І ось йому на очі потрапляє старий протигаз (слоник). Причому треба помітити, що був у нього і кіт, який з-за тих же проблем, що й у господаря (відсутність розваг) сидів на скрині перед вікном і тупо дивився в одну точку на вулицю не рухаються поглядом.
Далі з його слів: Ну значить голова вже остаточно перестала варити, я вирішив налякати кота. Одягнув протигаз, акуратно пробрався до виходу, проповз майже по-пластунськи до вікна, в яке дивився кіт, і різко підвівся. Вийшло так, що ми з ним дивимося один одному в очі і нас розділяє тільки тонке віконне скло.
Реакція кота була просто невимовна. Він мовчки, розширивши очі, так і сидячи на п’ятій точці, почав відштовхуватися передніми лапами і потихеньку видалятися. Коли скриня під його п’ятою точкою скінчився, він так само мовчки миттєво пішов вниз.З боку це було дуже навіть весело. Але усвідомивши, що можливо своїми приколами я трохи зіпсував психіку коту, я вирішив піти і трохи його заспокоїти. Але я собі навіть і уявити не міг, наскільки для нього це було шокуюче. Увійшовши в будинок, я озирнувся, але кота ніде не спостерігалося. Тільки одна нова деталь доповнювала картину. На середині скрині було пляма, а від нього до краю, потім на підлогу і перетинаючи по прямой всю кухню і до шафи тяглася мокра (і не тільки) смуга.
А кіт сидів під шафою в тій же позі, з широко відкритими очима. Він від скрині так і доповз на дупі, не встаючи, відштовхуючись тільки передніми лапами.
Ось така от історія. Так що, народ, знайте, у котиків теж нерви не залізні!
P. S. А кіт через півгодини оклигав і начебто стало все як завжди. Тільки ось до цього нещасливого вікна його тепер і на аркані не подтащишь!